Прикладне програмування мобільних систем на основі Android OS  - 2020

Викладач к.е.н. Євген Невмержицький, асистент Кирило Гороховський

Курс надає розуміння поняття криптономіка, що виникло на підставі розробки, впровадження, застосування і розширення використання  технології блокчейн в фінансовій сфері, а також майже в усіх галузях світової економіки.  Студенти ознайомляться з основами технології блокчейн, криптографії, децентралізованих баз даних, принципами і методами захисту даних в децентралізованих системах у поєднанні з прозорістю і конфіденційністю даних. На лекціях будуть розглянуті напрямки застосування технології блокчейн в фінансах і в економічній сфері. Для розуміння практичних аспектів застосування технології блокчейн в економіці і фінансах, а саме на фондовому ринку і для функціонування «криптовалют»  або «приватних грошей» студенти отримають базові знання основних економічних і фінансових понять на макроекономічному і мікроекомічному рівнях. А саме, що таке гроші, їх властивості і функції, поняття товару і товарного виробництва, видів вартості, кредиту, фінансових інструментів, активів, видів економічних ризиків і методів управління ризиками, поняття фінансової системи держави і світу, їх взаємодії, описання інституціональних посередників, які забезпечують економічні процеси: банки, фінансові компанії і їх види, біржі і їх види, що таке бюджет, фінанси, підприємства і держави, технологічні і правові аспекти використання ними криптовалют, технології блокчейн, різних криптографічних суб’єктів.  Студенти протягом курсу зрозуміють роль і місце криптовалют, токенів і смартконтрактів, що створені і обертаються на основі технології блокчейн в сучасній грошовій, фінансовій і економічній системах. Студенти виконають індивідуальні і групові (командні) практичні завдання  з розробки смартконтрактів, створення власної криптовалюти, з використанням  існуючих блокчейн платформ із застосуванням набутих практичних знань і досвіду з програмування за допомогою вивчених мов програмування.  Метою курсу лекцій і практичних занять предмету є вивчення технології блокчейн і її практичне застосування в економічних і фінансових процесах,  які формують криптономіку.

Курс присвячено шкідливим програмам та засобам боротьби з ними. 

Викладач: к. ф.-м. н., доцент Руслан Чорней

Викладач: к. ф.-м. н., доцент Руслан Чорней

Фундаментальна математична дисципліна. Розглядає аналіз і синтез лінійних оптимальних систем керування: проектування детермінованих і стохастичних регуляторів, оптимальна оцінка стану, чутливості і оптимальності систем, керування дискретними системами.

«Структура програмних проектів» (СПП)
Національний університет «Києво-Могилянська Академія»
Факультет інформатики
Кафедра інформатики 
Укладач: кандидат фіз.-мат. наук Ющенко Ю.О.
Структура програмних проектів
РОБОЧА  НАВЧАЛЬНА  ПРОГРАМА
бакалаврів за напрямком підготовки: 6.040302 – «Комп’ютерні науки»

Дисципліна «Структура програмних проектів» є базовою нормативною дисципліною для студентів спеціальності «Комп’ютерні науки» (факультет інформатики), що читається на 4 курсі в II семестрі.

Метою і завданням навчальної дисципліни     є знайомство зі структурою програмних проектів та методами їх розробки групою програмістів.

Предмет навчальної дисципліни «Структура програмних проектів» включає знайомство студентів зі складом та стуктурою програмних проектів, з їх життєвим циклом, та з засобами управління груповою розробкою програмних проектів.

Вимоги до знань та вмінь.

Студент повинен знати:  дискретну математику, теорію аргоритмів, основи реляційних баз даних та мову SQL.

Студент повинен вміти: програмувати на мовах імперативного та декларативного програмування.

В результаті опанування дисципліни студенти повинні

-          знати:

• склад та стуктуру програмних проектів (ПП);
• життєвий цикл розробки ПП;
• фактори ефективності, корисності та доцільності розробки ПП;
• засоби управління груповою розробкою ПП;
• особливості розробки ПП;

-          вміти:

• розробляти «Технічне завдання на розробку ПП» (включає: перемовини з замовником, вибір задач організації, визначення функцій ІТ-проекту тощо);
• обгрунтовуати ефективності, корисності та доцільності розробки ПП;
• планувати процес розробки ПП;
• розробляти «Технічний проект» (включає: формалізацію вимог користувачів, опис функціональних виог та вимог до  інтерфейсу користувачів тощо);
• розробляти «Робочий проект» (включає: документацію робочого проекту: написання «Інструкції користувачів/супроводжуючих», налагодження, тестування тощо та його реалізовувати програмні проекти: писати та налагоджувати початкові тексти програм);
• впровадження програмних проектів в експлуатацію;
• вміти розроблювати ПП групою програмістів.

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Навчальна дисципліна «Структура програмних проектів» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” та необхідна для вивчення спеціальних курсів магістерської програми. Під час вивчення дисципліни студенти закріплюють знання та вміння, які вони отримали під час вичення курсів з програмування, баз даних, теорії алгоритмів та дискретної математики.

Принципи та філософія курсу:

На леціях велика увага приділяється когнітологічним питанням процесів розробки програмних проектів. В курсі надається аналіз сукупності знань, досягнень та умов, які призвели до появи засобів розробки програмних проектів та проводиться змістовний аналіз історії розвитку цих засобів. Для розвитку творчих здібностей студентів у курсі використовуються не тільки когнітологічний погляд, а й окремі положення суміжних філософських наук гносеології (теорії пізнання). Для розвитку творчих здібностей студентів підібрані завдання для позааудиторної, самостійної, індивідуальної роботи та студентами готуються наукові доповіді по виконанню індивідуальних завдань. У якості методу навчання також використовується дискусії між студентами щодо структури програмних проектів та проблем їх розробки.

Компоненти навчальних матеріалів курсу:

1. Аудиторні заняття (лекції і практичні заняття).
2. Практичні індивідуальні завдання та групові/командні завдання по проектуванню та реалізації програмних проектів.
3. Текстові навчальні  матеріали, презентації, посилання на додаткову літературу.

Модульний контроль (оцінювання):

Робота студентів з дисципліни оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Завдання та матеріал дисципліни поділяється на 3 модулів.

Під час опановування дисципліни студенти готують реферати, виступають з науковими доповідями та приймають участь у дискусіях щодо особливостей використання засобів реалізації програмних проектів, їх структури та складу. Максимальна кількість балів за реферат – 20 (модуль № 1).

Кожен студенту обирає перелік задач певної предметної області для їх подальшої реалізації командою програмного проекту. Одночасно з розробкою підсистеми студентами готується відповідна документація, яка надається для оцінювання.

Результати роботи над індивідуальними завданнями, які виконуються у складі групи, захищаються та оцінюються. Максимальна кількість балів – 20 (модуль № 1).

Загальна кількість балів за роботу в модуклі № 1 – 40.

За цими результатами студенти об’єднуються в команди/групи задля сумісної реалізації системи (проекту).

Ресультати сумісної, групової роботи студентів захищаються командою та оцінюються. Максимальна кількість балів за роботу в команді – 40 (модуль № 2). Результати командної роботи оцінюються в два єтапи.

За роботу в семестрі студент може отримати до 80 балів. На іспиті може отримати до 20 балів.

Детальний розподіл балів за окремі види робіт наведено у додатку: «Умови визначення навчального рейтингу.

Підсумковий контроль проводиться у формі усного опитування (іспит) – 20 балів.

За результатами семестру студент отримує підсумкову оцінку за 100-бальною системою, яка розраховується як накопичення оцінок за кожен з модулів у семестрі та оцінки за іспит. Підсумкова оцінка 100 = 40 + 40 + 20.

Студент допускається до складання іспиту за умови виконання положення про навчаня в НаУКМА (відвідуваність), та якщо кількість набраних ним балів за роботу в семестрі становить не менше 48 балів. Пропущені заняття без поважних причин мають бути відпрацьовані додатково.

Результати вивчення не зараховуються, якщо сумарна кількість балів з дисципліни складає менше 60 балів.

Підсумкова оцінка «x» з дисципліни у балах (100 – бальна шкала) переводиться у чотирибальну (національну шкалу) з розрахунку: 60<= х <70 – задовільно,  70<= х <90 – добре, 90<= х <=100 – відмінно.

Студент може отримати індивідуальний графік опанування курсу за узгодження із викладачем.

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І ПРАКТИЧНИХ  ЗАНЯТЬ

Список рекомендованої літератури

1. Stellman, Andrew; Greene, Jennifer (2005). Applied Software Project Management. O'Reilly Media. ISBN 978-0-596-00948-9.
2. Архипенков С., Лекции по управлению программными проектами. М.: Самиздат, 2009. 128 с.
3. Архипенков С., Руководство командой разработчиков программного обеспечения. Прикладные мысли. 2008.
4. Макконнелл С. Совершенный код. Мастер-класс / Пер. с англ. — М. : Издательство «Русская редакция», 2010. — 896 стр. : ил. (УДК 004.45, ББК 32.973.26–018.2, М15, ISBN 978-5-7502-0064-1).
5. Пайлон Д., Майлз Р. Управление разработкой ПО. СПб.: Питер, 2014.
6. Сазерленд Дж., SCRUM. Навчись робити вдвічі більше за меньший час. Харків, Клуб сімейного дозвілля, 2016.

Умови визначення навчального рейтингу з курсу

Робота в семестрі – 80

                          Іспит – 20        

                         Разом – 100

               Завідувач кафедри                                                                                          С.С.Гороховський    

               Викладач                                                                                                 Ю.О.Ющенко       

Схвалено кафедрою

Протокол № __  від ____________ 2020р.