Факторний і кластерний аналізи

Курс є логічним продовженням дисципліни «Якісні методи в соціології - 1» і має на меті не лише репрезентувати студентам основні методи якісної соціології, але й надати їм можливість на практичних заняттях самим спробувати та «відчути» якісні методи в дії. У такий спосіб після проходження курсу студенти володітимуть основами практичних дослідницьких навичок, які вони зможуть самостійно розвивати далі у власній дослідницькій роботі.

Викладач : Олена Пугачова

Вступ для аналізу даних - перший із трьох курс для опанування студентами методів аналізу даних

Викладач: Олена Богдан

Загально-теоретичний вступний курс, що знайомить студентiв iз засадами медичної соцiологiї та розкриває критичнi вимiри взаємодiї мiж соцiальною організацією, медициною та здоров‘ям людини. Виклад соціологічного матеріалу впродовж курсу супроводжується оглядом практичних проблем, з акцентом на питаннях, пов’язаних із організацією різних систем охорони здоров’я, менеджментом медичних установ та юридичними аспектами охорони здоров’я в Україні. Курс виступає як початковий щабель у циклі курсів, зорієнтованих на проблематику чинників у взаємодії між суспільством та здоров’ям і добробутом індивідів.

Соціальна антропологія являє собою вивчення людської поведінки та мислення у їхньому соціокультурному контексті і пропонує iнтердисциплiнарну базу для дослідження взаємозв’язків між індивідом та культурою. Курс дає уявлення про соціальну антропологію як галузь антропологічного знання, що має різні траєкторії розвитку на європейському континенті та у США і Канаді. Курс включає оглядовий аналіз розвитку антропологічної теорії та методів в сучасній антропології (включене спостереження, польові роботи, етнографія тощо). Основні теми включають вивчення крос-культурної варіативності, зумовленої культурно-специфічною концептуалізацією процесів, пов’язаних із віком та дорослішанням, гендером, сексуальністю та репродуктивною діяльністю індивіда, взаємодією між особистістю та суспільством, організацією стосунків рідства, шлюбу та родинного життя, економічними та владними стосунками всередині групи, релігією, формуванням націй та етнічної само-ідентичності, міжгрупової (міжкультурної) взаємодії та культурної динаміки.

Основні зацікавлення психологічних досліджень включають вивчення впливу індивідів один на одного, впливу групи на індивіда та взаємодію між групами. Психологи, як правило, більш близько вивчають внутрішньо-психологічні емоційні, когнітивні та мотиваційні процеси та їх причини/антесенденти в індивідах, тим часом, як соціологи звертають більшу увагу на груповий та інституціональний контексти соціальної поведінки. Соціальна психологія зводить докупи ці два набори феноменів, беручи їх обох до уваги при поясненні природи та причин людської поведінки. Крім закладання загально-теоретичного фундаменту та пояснення особливостей методології, цей ввідний курс в соціально-психологічну проблематику включає огляд таких основних тем, як соціальні норми, атитюди, мотивація, конформність, соціальна перцепція, авторитет, емоції, стереотипи, агресія, просоціальна поведінка, прив’язаність та когнітивні упередження.

Соціологія здоров’я являє собою спецiалiзований курс, спрямований на вивчення суспільних чинникiв, що виступають соціальними детермiнантами здоров‘я. Присвячений взаємодiї мiж суспiльством та здоров’ям, цей курс зосереджено на впливі різних соцiальних інститутів та процесів (сiм‘я, робота, вік, гендер, рiвень освiти, положення в ієрархії, соціальний капітал, міграція тощо) на морбiднiсть та смертнiсть у сучасних суспiльствах. Цей курс комбінує наголос на емпіриці із рафінуванням теоретичного знання з медико-соціологічної проблематики, здобутого на раніших навчальних етапах.

Оглядовий курс, зосереджений на концепцiї цiнностi та здобутках емпіричних досліджень у галузі аксіологічних ієрархій у соцiологiї, антропологiї та соцiальнiй психологiї від середини ХХ ст. дотепер. Основна тематика включатиме такі напрямки, як міжгенераційна передача цінностей, демографiчні та соцiокультурні аспекти, що асоціюються із різними ціннісними преференціями, зміни у цінностях, гендерні відмінності у ціннісних преференціях, вплив батьків на формування аксіологічного профілю дитини, вплив (не)співпадіння індивідуальних та культурних ціннісних ієрархій на здоров‘я, а також взаємини між ціннісними орієнтаціями та психологічним життям індивіда. Особлива увага приділятиметься сучасним методам профiлювання цiнностей, головним теоретичним суперечкам та проблемам крос-культурного дослiдження цiннiсних пріоритетiв. В програму курсу входять роботи К. Боенке, Р. Д‘Андраде, К. Клакхона, М. Рокiча, Р. Iнгельгарта, Дж. Сосьє, Г. Хофстеде, Ш.Шварца, У. Шонпфлюг, тощо, та огляд вiдповiдних методологiй. Також розглядається сучасна критика теорії цінностей та подальші напрямки досліджень соціокультурних цінностей у соціальних науках. Методологічно курс має кількісне спрямування.

Курс пропонує iнтердисциплiнарну базу для систематичного наукового вивчення взаємозв’язку між мовою, культурою та суспільством з позицій когнітивного підходу. Нинішній курс є практичною дисципліною, що розкаже студентам про емпіричні дослідження взаємовпливів між мовою культурної групи, світоглядом/мисленням її представників та внутрішньою організацією суспільства, а також і надасть їм навичок для самостійної дослідницької діяльності в цій сфері. Матеріали включають знахідки з галузей когнітивної антропології, лінгвістики, психології та соціології. Методологічний фокус курсу є на кількісних методах із додатковим залученням якісних стратегій збору та аналізу даних. Основною метою курсу є ознайомлення студентів із когнітивним підходом до (1) вивчення культури як атрибуту всіх людських груп та (2) вимірювання культурних феноменів за допомогою спеціально розроблених кількісних та якісних технік. Завдання курсу включають ознайомлення студентів із сучасними течіями та станом розвитку когнітивної теорії культури, а також набуття ними відповідних прикладних методологічних навичок, пов’язаних із вирішенням конкретних дослідницьких питань в сфері досліджень культури у сучасній когнітивній науці.

Когнітивна антропологія вивчає взаємозв’язок між суспільством та його ментальним ландшафтом. Антропологи-когнітивісти цікавляться тим, як члени різних соціальних груп розуміють оточуючий світ та концептуалізують те, що в ньому відбувається, – починаючи від природних речей чи створених людиною матеріальних об’єктів (таких, як рослини, кольори, хвороби, машини, продукти харчування, одяг тощо) до абстрактних концептів (таких, як соціальна справедливість, використання землі чи лісів, виховання дітей, щастя, успішність тощо). Когнітивний підхід до культури є важливою дослідницькою нішею, що інтенсивно розвивається в Північний Америці та Європі з 1970х років внаслідок «когнітивного повороту», що набув поширення у всіх соціальних науках. Цей корпус досліджень інкорпорує здобутки різних дисциплін, що вивчають мову і мисленнєві процеси. За кілька десятиліть свого розвитку когнітивна теорія запропонувала низку яскравих теоретичних моделей та інноваційних методологічних розробок, що стали центральними у сучасних прикладних дослідженнях культури людини завдяки своїй інтердисциплінарній природі та емпіричній спрямованості. Курс зосереджується на основних з них, що стосуються вимірювання культурних параметрів, важливих для соціологів. Методологічно курс має кількісний фокус.