Антонюк Наталія Григорівна Канд. хім. наук, доцент, доцент

Курс «Аналітична хімія» (кількісний аналіз)призначений для студентів природничого

факультету НаУКМА із спеціалізацією «хімія». Разом з загальною, неорганічною,

органічною і фізичною хімією аналітична хімія є важливою частиною хімічної науки.

Курс аналітичної хімії має підрозділи: загальна теоретична частина, якісний аналіз,

кількісний аналіз (об’ємний та ваговий), фізико-хімічні методи аналізу(електрохімічні,

спектральні), методи розділення та концентрування (хроматографічні,

електрофоретичні, екстрагування)

Викладачі :д-р. техн. наук, професор А.Ф.Бурбан, Доцент, к. х. н. Н.Г.Антонюк

Курс «Аналітична хімія»(якісний аналіз) призначений для студентів природничого

факультету НаУКМА із спеціалізацією «хімія». Разом з загальною, неорганічною,

органічною і фізичною хімією аналітична хімія є важливою частиною хімічної науки.

Курс аналітичної хімії має підрозділи: загальна теоретична частина, якісний аналіз,

кількісний аналіз (об’ємний та ваговий), фізико-хімічні методи аналізу

(електрохімічні, спектральні), методи розділення та концентрування

(хроматографічні, електрофоретичні, екстрагування)

Викладачі: Завідувач кафедри, професор, д-р. техн. наук А.Ф.Бурбан, доцент, канд. хім. наук Н.Г.Антонюк

Курс “Аналітична хімія довкілля ” призначений для студентів природничого факультету НаУКМА із спеціалізацією “хімія”, “екологія”, “біологія”. Разом з класичною аналітичною хімією цей курс є важливою частиною хімічної науки, особливо для тих фахівців, які обрали професію біохіміка та природоохоронну діяльність.

Курс “ Аналітична хімія довкілля ” має підрозділи: загальна теоретична частина, класичні хімічні, фізико-хімічні, фізичні та сучасні методи аналізу об’єктів навколишнього середовища (атмосфери, гідросфери, літосфери).

Лабораторний практикум передбачає засвоєння студентами особливостей аналізу об’єктів навколишнього середовища – води, повітря, ґрунтів; визначення інтегральних показників якості води, сольових компонентів та біогенних елементів, мікроелементів та токсичних речовин.

Професор кафедри хімії П.Є.Стрижак

Мета навчальної дисципліни – опанування студентами базових знань, основних понять і теоретичних засад сучасної нанохімії, знання яких дозволяє більш глибоко і обґрунтовано підходити до інтерпретації різноманітних результатів досліджень в хімії.

Розробники: проф. д.х.н., Ісаєв С.Д., ст. викл., к.х.н. Гресь О.В.

Метою курсу “Органічна хімія з основами біохімії” є вивчення будови, методів одержання і хімічних властивостей основних класів органічних сполук: вуглеводнів та їх похідних, таких як галогенвмісних сполук, спиртів та фенолів, альдегідів та кетонів, карбонових кислот та їх похідних, амінів і поліфунціональних сполук із однаковими та різними функціональними групами, у тому числі амінокислот, пептидів, білків. Знання та навички необхідні студентам-екологам при засвоєнні у подальшому матеріалу спецкурсів “Екологічна хімія”, “Техноекологія”, “Агроекологія” тощо.

Викладач: доц., канд. хім. наук Г.Г. Жалніна

Метою курсу “органічна хімія” є вивчення теоретичних основ органічної хімії, зокрема хімічного зв’язку, просторової будови молекул органічних речовин та пов’язаних з ними хімічними властивостями основних класів органічних сполук, методів їх одержання. набуті знання та навички необхідні студентам-хімікам при засвоєнні у подальшому матеріалу курсів “Біонеорганічна хімія”, “Хімія високомолекулярних сполук”, “Методи виділення та дослідження органічних сполук” тощо.

Викладач: доц., канд. хім. наук Г.Г. Жалніна

Метою курсу “Методологія створення та тестування біологічно активних сполу” формування у студентів знань, компетентностей і навичок з ідентифікації і отримання біологічно активних сполук, вивчення етапів створення біологічно активних сполук, видів біологічної активності, методів тестування біологічної активності; основ комп'ютерного моделювання (докінг) комплексу «діюча речовина-рецептор»; виявлення, дизайн та отримання біологічно активних сполук, створення залежностей структура – активність; основ комбінаторної хімії.

Викладач; доц., канд. хім. наук Г.Г. Жалніна

В курсі розглядаються основні напрямки та методи модифікування мембраноутворюючих полімерних органічних і неорганічних матеріалів для її функціоналізації з метою отримання нових заряджених функціональних мембран для процесів водоочищення, водопідготовки та використання в мікробіологічній і медичній промисловості. Велика увага в курсі приділяється методам ініціювання прищепленої полімеризації акрилових та пірідинієвих мономерів для створення на поверхні мембран гідрофільних та заряджених полімерних шарів з метою отримання мембран з антибактеріальною активністю та іммобілізації ферментів і біологічно активних речовин.

Викладання курсу «Аналітична хімія» ставить за мету зближення теоретичної та практичної підготовки студентів з інтересами їх майбутньої виробничої діяльності. Високий рівень знань з аналітичної хімії забезпечує майбутньому фахівцю можливість кращого засвоєння наступних дисциплін професійного спрямування та кваліфіковано вирішувати питання, пов’язані зі швидко зростаючим прогресом теоретичних досліджень в хімії, біохімії, потребами новітніх технологій хімічних та біохімічних виробництв, охороною здоров’я та покращення стану довкілля.

Викладач Мартиненко Вікторія Сергіївна

Курс анатомії людини є фундаментом ряду біологічних дисциплін: гістології, ембріології, фізіології, генетики, еволюційного вчення. Анатомія людини вивчає будову органів та систем органів людини, топографію органів, іннервацію та кровопостачання.

Викладачі Пасічник Тетяна Володимирівна, Єфіменко Тетяна Сергіївна

Сучасна фізіологія рослин є інтегративною дисципліною, яка вивчає головні  життєві функції рослинного організму на різних рівнях його організації. Предметом фізіології рослин є функції живих організмів, їх органів, тканин, клітин та клітинних компонентів, а також причини тих або інших проявів їхньої життєдіяльності. Метою фізіології рослин є пізнання закономірностей життєвих функцій рослин, розкриття їх механізмів, формування уявлення про структурно-функціональну організацію рослинних систем різних рівнів та вироблення шляхів керування рослинним організмом. Виняткова специфічність хімічного складу морфологічної будови, тісний взаємозв’язок структури  і функції, залежність процесів обміну речовин від стану структур, динамічність останніх – такі специфічні властивості об’єкта досліджень фізіології рослин.  Обсяг навчальної дисципліна 4,5 кредити ЄКТС. Обсяг годин 135, з них 68 аудиторних, 67 для самостійної роботи. Серед аудиторних 24 лекційних, 22 – семінарських, 22 – лабораторні заняття. Форма контролю – екзамен.

Викладач Куниця Наталія Іванівна

     Курс «Механізми клітинного сигналювання» є необхідною складовою частиною вивчення особливостей регуляції функціонування організмів на клітинному та молекулярному рівні. В курсі подаються відомості щодо загальних принципів механізмів клітинного сприйняття та реакції на сигнали, що виникають поза межами клітини, сучасних уявлень про структурно-функціональну організацію основних класів сигнальних систем, таких як іонні канали, сигнальні системи з вторинними посередниками, тирозин- та протеїнкіназні системи без вторинних посередників, сигнальні системи ліпофільних сигнальних молекул, та механізми їх функціонування, а також розглядаються питання комплексної взаємодії сигнальних систем як важливої  складової регуляції всіх процесів життєдіяльності.

     Обсяг навчальної дисципліна 4 кредити ЄКТС. Обсяг годин 120, з них 40 аудиторних, 80 для самостійної роботи. Серед аудиторних 24 лекційних, 16 – семінарські заняття. Форма контролю – залік .

Викладач Пасічник Сергій Валентинович

Метою курсу є набуття сучасних знань у галузі зоології хордових за темами, що традиційно розглядаються при викладанні даного. Загальні уявлення про обсяг та склад типу Chordata. Місце наукової дисципліни Хордові тварини в системі біологічних наук. Принципи зоологічної систематики та Міжнародний кодекс зоологічної номенклатури. Підтип Личинковохордові або Покривники (Urochordata або Tunicata) і діагностичні ознаки підтипу. Підтип Безчерепні або Головохордові (Acrania або Cephalochordata) і діагностичні ознаки підтипу. Анатомо-морфологічна будова безчерепних на прикладі ланцетника (Brachiostoma lanceolatum). Підтип Хребетні або Черепні (Vertebrata або Craniota). Розділ Безщелепні Agnatha. Клас Круглороті Cyclostomata. Загальні діагностичні ознаки. Розділ Щелепнороті Gnathostomata. Поділ на головні таксони (надклас Риби Pisces і надклас Наземні четвероногі Tetrapoda) і діагностичні ознаки класу. Надклас Риби Pisces і поділ на класи. Клас Хрящові риби Chondrichthyes і їх діагностичні ознаки. Анатомо-морфологічна будова й особливості біології хрящових риб на прикладі чорноморської акули-катран ( Squalus  acanthias). Клас Кісткові риби Osteichthyes і їх діагностичні ознаки. Анатомо-морфологічна будова й особливості біології кісткових риб на прикладі річкового окуня (Perca fluviatilis). Надклас Наземні четвероногі Tetrapoda і поділ на класи. Клас Земноводні або Амфібії (Amphibia) і його діагностичні ознаки. Анатомо-морфологічна будова й особливості біології. Клас Плазуни або Рептилії (Reptilia) і його діагностичні ознаки. Хребетні без зародкових оболонок розвитку Anamnia та із зародковими оболонками розвитку Amniota. Клас Птахи (Aves) і діагностичні ознаки його представників. Клас Ссавці (Mammalia) і діагностичні ознаки його представників. Філогенетичні зв’язки між хордовими тваринами. Огляд систем органів хордових тварин (покриви, мускулатура, скелет, нервова система, органи чуття, травна та дихальна система, кровоносна, видільна системи, органи розмноження), загальні їх особливості та напрямки еволюції. Онтогенез і філогенез. Міжнародні угоди й конвенції, пов’язані із збереженням тварин і середовища їх існування, торгівлею та утриманням у неволі (Бернська, Рамсарська конвенції, конвенція CITES та інш.). Червона книга України, Міжнародна Червона Книга, МСОПовські списки. Екскурсія до Зоологічного музею. Обсяг навчальної дисципліни 4 кредити ЄКТС. Обсяг годин 120, з них 60 аудиторних, 60 для самостійної роботи. Серед аудиторних 24 лекційних, 12 – практичні заняття, 24 – лабораторні заняття. Форма контролю – екзамен.

Викладач Коротченко Ірина Андріївна

Метою курсу є опанування студентами базових знань, основних понять і теоретичних засад з ботаніки, засвоєння студентами особливостей будови та розмноження, принципів класифікації, значення в природних екосистемах та житті людини рослин та грибів. Вивчення курсу «Ботаніка» передбачає оволодіння знаннями про сучані системи рослинного світу, виникнення, еволюції та поширення сучасних представників водоростей грибів, лишайників, мохоподібних, плауноподібних, попоротеподібних, хвощеподібних, голонасінних та покритонасінних, набуття студентами навиків визначення судинних рослин за допомогою дихотомічних визначників, оволодіння методами ботанічних, в тому числі флористичних, досліджень, ознайомлення із найбільш поширеними видами флори України, та рідкісними видами рослин та грибів.

Обсяг навчальної дисципліни 5 кредитів ЄКТС. Обсяг годин 150, з них 76 аудиторних, 74 для самостійної роботи. Серед аудиторних 30 лекційних, 28 – лабораторні заняття, 18 – семінарські заняття. Форма контролю – залік,екзамен.

Викладач Шпильчин Віталій Віталійович

   Біологічна хімія, або біохімія – фундаментальна наукова та навчальна дисципліна, що вивчає хімічний (молекулярний) склад живих організмів; хімічні перетворення біомолекул (обмін речовин – метаболізм); вивільнення, запасання та використання енергії клітинами; механізми збереження, передачі та реалізації генетичної інформації, тобто процесів   молекулярної організації і функціонування живих систем.

Викладач Юлія Миколаївна Бернацька

Базова дисципліна циклу теоретичної фізики, яка подає механіку Ньютона у формалізмі Лагранжа та формалізмі Гамільтона, запроваджуючи новий математичний апарат, і демонструє його потужність у описі та розв'язанні механічних задач.