«Фізичне виховання (вдосконалення)» відноситься до переліку дисциплін  вільного вибору студентів у навчальних планах бакалаврських та магістерських програм.

Викладач: старший викладач, канд.тех.наук Т.В. Мурланова

Курс «Аналітична хімія довкілля» призначений для студентів 2 р.н. природничого факультету НаУКМА за спеціалізацією «екологія». Разом з загальною, неорганічною, органічною і аналітичною хімією цей курс є важливою частиною хімічної науки, особливо для тих фахівців які обрали професію екохіміка та природоохоронну діяльність.

Курс «Аналітична хімія довкілля» має підрозділи: загальна теоретична частина, класичні хімічні, фізико-хімічні, фізичні та сучасні методи аналізу об’єктів довкілля (атмосфери, гідросфери, літосфери).

Лабораторний практикум передбачає засвоєння студентами особливостей аналізу об’єктів довкілля – води, повітря, ґрунтів; визначення інтегральних показників якості води, сольових компонентів та біогенних елементів, мікроелементів та токсичних речовин.

Метою курсу “Органічна хімія з основами біохімії” є вивчення будови, методів одержання і хімічних властивостей основних класів органічних сполук: вуглеводнів та їх похідних, таких як галогенвмісних сполук, спиртів та фенолів, альдегідів та кетонів, карбонових кислот та їх похідних, амінів і поліфунціональних сполук із однаковими та різними функціональними групами, у тому числі амінокислот, пептидів, білків. Знання та навички необхідні студентам-екологам при засвоєнні у подальшому матеріалу спецкурсів “Екологічна хімія”, “Техноекологія”, “Агроекологія” тощо.

Викладач Шевцова Оксана Миколаївна, кандидат фіз.-мат.наук, доцент  

Базова дисципліна циклу теоретичної фізики, яка представляє механіку Ньютона у формалізмі Лагранжа та формалізмі Гамільтона, запроваджуючи новий математичний апарат, і демонструє його потужність у описі та розв'язанні механічних задач.

Розробник та викладач Шевцова Оксана Миколаївна, кандидат фіз.- мат.  наук, доцент  

Сучасна координаційна хімія – це один з розділів хімії, що розглядає сполуки, утворені внаслідок об’єднання простих неорганічних або органічних сполук у більш складні структури без утворення нових електронних пар. Такі сполуки – комплекси – мають будову та властивості, які не може пояснити класична теорія хімічної будови.

Комплексні сполуки широко розповсюджені в природі і відіграють важливу роль в біохімічних процесах, використовуються в хімічній технології та аналітичній хімії, а також у медицині. Методи координаційної хімії знайшли застосування в геохімії та мінералогії.

Курс знайомить слухачів з науковими засадами синтезу та аналізу комплексів. Студенти на практиці познайомляться з сучасними методами координаційної хімії і отримають навички теоретичного та експериментального дослідження координаційних сполук.

Попередні курси : “Загальна та неорганічна хімія”

Чоловічий фактор у неплідному шлюбі. Будова чоловічої репродуктивної системи. Гормональна регуляція сперматогенезу: роль головної регуляторної осі гіпофіз-гіпоталамус-гонади. Класифікація та причини безпліддя у чоловіків. Інфекційно-запальні захворювання статевої системи. Основні принципи сперміологічного аналізу. Імунологічне дослідження сперми. Дослідження процесів взаємодії сперматозоїдів із цервікальним слизом. Біохімічні дослідження еякуляту. Контроль якості досліджень у сперміологічній лабораторії. 

Розробник  Невдача Віталій Васильович, старший викладач, кандидат фіз.-мат наук.  

Курс складається з двох частин. Мета першої частини: ознайомити студентів із принципами роботи різних датчиків (температури, магнітного поля, переміщення і т. п.); навчити самостійно будувати найпростіші вимірювальні пристрої з використанням сучасних систем збору даних, а також обробки сигналів у середовищі програмування LabView; створити працюючий вимірювальний пристрій і набути навики його застосування для  дослідження реальних об’єктів.

Друга частина присвячена ознайомленню студентів із чаруючим розмаїттям нанооб’єктів, сучасними методами виготовлення і діагностики нано- та макрооб’єктів (магнетронне напилення, електронно-променеве напилення, електричні та магнеторезистивні властивості, електронний спіновий резонанс, магнітометрія), набуванню навичок роботи з технологічним та вимірювальним обладнанням.

Укладач  Криводубський Валерій Нікифорович, доктор фіз.-мат.наук, доцент  

Предмет астрономії. Огляд будови Всесвіту. Будова Сонця, проблема сонячних нейтрино, основні закони сонячної циклічності, сонячно-земні зв’язки, космічна погода. Сонячна система. Планети та їх супутники. Комети та малі тіла сонячної системи. Удари з космосу. Фізична природа зірок. Пульсари. Рентгенівські зорі. Білі карлики. Нейтронні зорі. Чорні діри. Наша зоряна система – Галактика. Крупномасштабна структура Всесвіту. Червоне зміщення ліній у спектрах галактик і розширення простору. Радіогалактики і квазари. Гравітаційні лінзи. Космологічні моделі Всесвіту, відкриті та закриті моделі. Теорія Великого вибуху. Реліктове мікрохвильове випромінювання. Модель «гарячого Всесвіту». Космологічна інфляція. Темна матерія і темна енергія.

Розробник Мельник Руслан Михайлович, доцент, канд. фіз.-мат наук.  

Розглядається робота та програмна реалізація основних алгоритмів генерації випадкових чисел, інтерполяції, екстраполяції, диференціювання та інтегрування функцій,  розв’язування  рівнянь та систем  лінійних та нелінійних рівнянь, розв’язування звичайних диференційних рівнянь та диференційиних рівнянь в часткових похідних.  Проводиться  порівняльний аналіз ефективності різних алгоритмів їх  точності та стійкості.

Курс «Практика ознайомчо-наукова» спрямований на знайомство студентів з принципами проведення науково-дослідної роботи у вищих навчальних закладах, науково-дослідних лабораторіях та інститутах; опанування студентами навичок, необхідних для самостійного виконання науково-дослідної роботи та розвиток творчого  наукового мислення.

Розробник Мельник Руслан Михайлович, доцент, кандидат фіз.-мат наук.  

Практичний курс з метою освоєння навичок роботи з оптичними приладами й матеріалами, оптичним променем, лазерним випромінюванням  для лабораторного засвоєння явищ інтерферометрії, дифрагування, голографії і інших, а також, для їх використання в голографії, виробничих і наукових цілях.

Розробник  Рудько Галина Юріївна, доктор фіз.-мат.наук, професор  

Оптика  є базовою дисципліною університетського циклу загальної фізики, яка вивчає світло, його властивості та взаємодію світла з речовиною. В межах курсу основна увага приділяється двом базовим розділам оптики – геометричній та фізичній оптиці. В розділі геометричної оптики світло розглядається абстраговано від його хвильової природи як набір променів і наводиться аналіз, за яких умов можливо застосовувати такий наближений підхід. Геометрична оптика є основою оптико-механічної промисловості. В розділі фізичної оптики світло розглядається як сукупність поперечних електромагнітних хвиль, а експериментально спостережувані явища вважаються результатом взаємодії цих хвиль. В межах даного курсу викладаються також  основи взаємодії світла з речовиною (походження дисперсії показника заломлення, причини поглинання світла речовиною, поляризаційні явища).В короткому розділі нелінійної оптики розглянуто явища, що виникають при взаємодії інтенсивного електромагнітного випромінювання оптичного діапазону спектру з середовищем.