Доцент кафедри хімії В.Л. Будзінська

Мета навчальної дисципліни – опанування студентами базових знань, основних понять і теоретичних засад про деякі сучасні інструментальні методи аналізу, знання яких дозволяє більш глибоко і обґрунтовано підходити до інтерпретації різноманітних результатів досліджень в хімії.

Курс «Комп’ютерні технології в хімії» призначений для студентів третього курсу природничого факультету НаУКМА за напрямом підготовки 102 Хімія. У наш час сучасні наукові методи не можна уявити без застосування новітніх комп'ютерних технологій. У таких умовах вчений не може залишатися просто вмілим користувачем ПК, йому необхідно мати набагато більше знань про обчислювальну потужність комп'ютера для реалізації будь-якого свого наукового задуму. У межах даного курсу студенти ознайомляться з основними поняттями хемометрики та хемоінформатики, основами квантово-хімічних розрахунків та їх використанням в квантовій фармакології. Знання та навички, отриманні у межах курсу, дозволять на сучасному рівні вирішувати різноманітні завдання, які постають перед хіміком – від обробки експериментальних даних до моделювання складних хімічних систем.

Викладачі: Завідувач кафедри, д.т.н., професор А.Ф.Бурбан, доцент, к.т.н. В.В. Коновалова

Курс "Фізична хімія" призначений для студентів природничого факультету НаУКМА із спеціалізацією "хімія". Він може також бути корисним як додаткова дисципліна для студентів з напрямами підготовки "біологія", "екологія" та "фізика". Викладання курсу фізичної хімії базується на знаннях, отриманих студентами при вивченні основ університетських курсів з загальної та неорганічної хімії, органічної хімії, загальної фізики та вищої математики.

Послідовність вивчення учбового матеріалу в курсі є традиційною. Значна увага приділяється розкриттю закономірностей в хімії за допомогою фізичних уявлень та математичних методів, а також відтворенню цих же закономірностей та явищ у біологічних системах. Викладання курсу передбачає, що ряд питань з фізичної хімії вивчатиметься студентами у рамках окремих дисциплін (колоїдна хімія, хімія високомолекулярних сполук, структурна хімія, основи хімічної технології) та спецкурсів.

Основна мета при викладанні курсу - навчити студентів користуватися фізико-математичними знаннями для аналізу, опису та прогнозування перебігу хімічних реакцій, пояснення їх механізму в межах існуючих теорій, сформувати у студентів практичні навички при проведенні типових фізико-хімічних лабораторних робіт, роботі з приладами та обладнанням, обробці експериментальних даних, користуванні необхідною довідковою та спеціальною літературою, а також застосовувати набуті знання при підготовці реферативних робіт з огляду літератури

Викладачі: професор, д.т.н. А.Ф. Бурбан, доцент, к.т.н. В.В. Коновалова, старший викладач, к.х.н. В.А. Третініченко

Викладач Фуртат Ірина Михайлівна

Мікробіологія є однією із основних фундаментальних дисциплін сучасної біології. Метою курсу є набуття знань щодо найважливіших властивостей мікроорганізмів, отримання уявлення стосовно  значення основних фізіологічних груп мікроорганізмів у біогеохімічних процесах та колообігу елементів у природі, а також  народному господарстві та інших галузях діяльності людини. Курс охоплює основні питання сучасної мікробіології, передбачені програмами підготовки студентів біологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. У курсі розглядається місце мікроорганізмів у системі живих істот; викладається короткий історичний розвиток мікробіології, сучасні досягнення у вивченні морфології, цитології, фізіології, біохімії, генетики та екології мікроорганізмів. Представлено новітні принципи класифікації та ідентифікації мікроорганізмів. Наводиться біологічна характеристика основних фізіологічних груп еу- та архебактерій, а також розглядається значення  мікроорганізмів як симбіонтів, антагоністів і збудників хвороб. Висвітлено питання щодо застосування мікроорганізмів у традиційних мікробних біотехнологіях. Курс передбачає лекційні години, семінарські заняття і лабораторні роботи.

Викладач Фуртат Ірина Михайлівна

Мета курсу «Екологія мікроорганізмів з основами мікробіології» – надати уявлення про будову та структурну організацію клітин та найважливіші властивості мікроорганізмів, їх значення у природних процесах, народному господарстві та інших галузях діяльності людини. Основна увага в курсі приділяється прокаріотичним  мікроорганізмам (бактеріям), оскільки еукаріотичні мікроорганізми (гриби, водорості та найпростіші) традиційно вивчаються в курсах «Альгологія», «Мікологія» та «Зоологія безхребетних». У курсі розглядається місце мікроорганізмів у системі живих істот; викладається короткий історичний розвиток мікробіології та cучасні досягнення у вивченні морфології й цитології бактерій;  представлено новітні принципи систематики і класифікації мікроорганізмів; наводиться характеристика основних груп бактерій, а також висвітлюється значення  мікроорганізмів як симбіонтів, антагоністів і збудників хвороб. Різноманіття фізіологічних, біохімічних та генетичних особливостей мікроорганізмів представлено в контексті їх розповсюдження  та існування у різноманітних екологічних нішах. Курс передбачає лекційні години, семінарські заняття і лабораторні роботи.

Викладач Пасічник Тетяна Володимирівна

Дисципліна біохімія людини передбачає вивчення метаболічних перетворень в організмі людини та їх можливі патології, структура і функції білків організму людини, метаболізм білків і амінокислот організму людини, порушення білкового і азотистого обміну, вуглеводи організму людини, метаболізм вуглеводів організму людини, порушення метаболізму вуглеводів, ліпіди організму людини, метаболізм ліпідів організму людини, порушення ліпідного обміну, проміжний обмін, біоенергетика, порушення проміжного метаболізму. Обсяг навчальної дисципліна 3 кредити ЄКТС. Обсяг годин 90, з них 30 аудиторних, 60 для самостійної роботи. Серед аудиторних 18 лекційних, 12 – семінарські заняття. Форма контролю – залік.

Викладач Кучменко Олена Борисовна

Метою курсу є набуття сучасних знань у галузі біохімії, формування сучасних уявлень про механізми підтримання прооксидантно-антиоксидантної рівноваги в біологічних системах. Активні форми кисню, нітрогену, хлору, брому, йоду. Окисно-відновні реакції. Оксидоредукази. Металопротеїни. Оксидазне і оксигеназне окислення. Вільнорадикальне окислення ліпідів, білків, нуклеїнових кислот, вуглеводів. Методи дослідження процесів вільнорадикального окислення. Антиоксидантна система. Ензимна ланка, неензимна ланка. Стрес-реакція. Окислювальний стрес. Відновлювальний стрес. Адаптація. Редокс-баланс. Редокс-регульовані транскрипційні фактори. Активні форми кисню і продукти окислення – сигнальні молекули. Роль активних форм кисню в процесах апоптозу, запалення, канцерогенезу, розвитку патологічних станів. Іонізуюче та неіонізуюче випромінювання та вільнорадикальне окислення. Обсяг навчальної дисципліна 3 кредити ЄКТС. Обсяг годин 90, з них 30 аудиторних, 60 для самостійної роботи. Серед аудиторних 12 лекційних, 10 – семінарські заняття, 8 – практичні заняття. Форма контролю – залік.

Викладачі Терновська Тамара Костянтинівна, Наваліхіна Анастасія Георгіївна

Метою курсу є набуття базових знань з основ використання статистичних методів для обробки експериментальних біологічних даних. У дисципліні розглядаються питання, опанування яких є необхідним для розуміння основ біологічної статистики. Закономірності варіювання та розподілу варіант кількісних ознак Репрезентація первинних даних. Основні характеристики ознак, що варіюють. Оцінка статистичної значущості результатів дослідів параметричними методами Порівняння декількох груп даних з нормальним розподілом варіант. Одно факторний дисперсійний аналіз. Дисперсійний аналіз двох факторний. Ієрархічний дисперсійний аналіз. Перевірка гіпотез про закони розподілів варіант. Вибіркове спостереження якісних ознак. Статистичний аналіз якісних ознак.. Непараметричні критерії. Порівняння розподілів варіантів. Непараметричні критерії. Порівняння вибірок за центральною тенденцією. Регресійний аналіз. Кореляційний аналіз. Планування біологічного експерименту. Обсяг навчальної дисципліна 5 кредити ЄКТС. Обсяг годин 150, з них 74 аудиторних, 76 для самостійної роботи. Серед аудиторних 24 лекційних, 18 семінарських занять, 32 – практичні заняття. Форма контролю – екзамен.

Викладач Єфіменко Тетяна Сергіївна

Метою курсу є набуття студентами сучасних знань щодо молекулярних основ еволюції. Предмет молекулярної еволюції. Еволюція добіологічна та біологічна. Роль РНК в еволюції. Еволюція генетичного коду. Принципи побудови та типи філогенетичних дерев. Ендосимбіотична теорія походження мітохондрій та хлоропластів. Еволюція еукаріотичної хромосоми, виникнення теломер та центромери. Роль мобільних генетичних елементів в еволюції геномів. Нейтральна теорія молекулярної еволюції. Молекулярний годинник. Епігенетичні зміни та еволюція. Еволюція фотосинтезу. Значення мікросателітів у еволюційних дослідженнях. Молекулярні основи еволюції квітки. Обсяг навчальної дисципліни 3 кредити ЄКТС. Обсяг годин 90, з них 30 аудиторних, 60 для самостійної роботи. Серед аудиторних 18 лекційних, 12 –семінари. Форма контролю – залік.

Викладач Терновська Тамара Костянтинівна

Метою курсу є набуття сучасних знань у галузі генетики за темами, що традиційно розглядаються при викладанні курсу формальної (менделівської) генетики. Історія становлення та предмет генетики. Закони успадкування у трансмісивній генетиці. Клітинні основи спадковості та хімічна природа спадкового матеріалу. Способи розмноження організмів. Стать, генетика статі, успадкування ознак, зчеплених зі статтю. Хромосомна теорія спадковості. Позаядерна спадковість. Дискретна природа гена. Mутації генетичного матеріалу. Тетрадний аналіз. Генетичний аналіз організмів з гаплоїдним геномом. Рекомбінування спадкових факторів як основний фактор мінливості. Схема експресії гена та вираз генотипу на фенотипному рівні. Генетичні механізми реалізації геному зиготи протягом онтогенезу. Методи генетики людини та головні досягнення. Поліплоїдія та її роль в формуванні сучасного органічного світу. Анеуплоїдія. Кількісні ознаки та їхній генетичний контроль. Обсяг навчальної дисципліна 4 кредити ЄКТС. Обсяг годин 120, з них 60 аудиторних, 60 для самостійної роботи. Серед аудиторних 36 лекційних, 24 – практичні заняття. Форма контролю – екзамен.

Викладач професор Терновська Тамара Костянтинівна

Викладачі Антонюк Максим Зиновійович, Наваліхіна Анастасія Георгіївна

Метою курсу є опанування принципових положень науки молекулярна біологія як науки про молекулярні і хімічних процеси, що лежать в основі організації та експресії генетичного матеріалу живих систем В курсі розглядаються всі основні досягнення молекулярної біології, етапні відкриття, що сприяли формуванню науки молекулярна біологія, розгляд основних молекулярних процесів в організмах з організації та експресії генетичного матеріалу. У курсі розглядаються: будова, реплікація, рекомбінація, мінливість генетичного матеріалу у груп організмів, різноманітність у будові геномів організмів, нуклеїнових кислот, що формують геном, використання модельних видів, експресія генів у прокаріотів та еукаріотів, систем мутацій-репарацій як рівноважну систему клітини, мобільність геному як основа сучасного уявлення про мобільність генетичного матеріалу- основну рису живого, процес біосинтезу білка, та його регуляцію. Основи генної інженерії Обсяг навчальної дисципліна 4,5 кредитів ЄКТС. Обсяг годин 135, з них 66 аудиторних, 69 для самостійної роботи. Серед аудиторних 28 лекційних, 24 – практичні заняття, семінари 14.Форма контролю – екзамен.

Викладач Юлія Миколаївна Бернацька

Продовження курсу Методи математичної фізики

Викладач Юлія Миколаївна Бернацька

Базова математична дисципліна.
Вивчає математичні методи розвязання фізичних задач, зокрема задач електродинаміки та теорії суцільних середовищ (акустики, гідродинаміки).  Формує математичний аппарат квантової механіки, теорії поля та статичтичної фізики.