Викладач – Вишенська Ірина Георгіївна

Основне завдання курсу – ознайомлення студентів з основними принципами організації живих систем, найважливішими закономірностями, що забезпечують різноманіття живого. В курсі вивчається структура і метаболізм живих клітин, енергетичний та пластичний обміни. Важливе місце посідає розгляд типів розмноження і поділу клітин, шляхів переносу інформації, синтезу білка, основ генетики та теорії еволюції.

Викладач к.т.н., доцент Побігай Г.А.

Курс „Колоїдна хімія” призначений для студентів природничого факультету зі спеціалізацією „хімія”. Викладання курсу колоїдної хімії базується на знаннях, отриманих студентами при вивченні основ університетських курсів загальної та неорганічної хімії, органічної хімії, загальної фізики та вищої математики.

Послідовність вивчення навчального матеріалу в курсі є традиційною з урахуванням паралельного вивчення курсу фізичної хімії. Викладання курсу передбачає, що ряд питань з колоїдної хімії вивчатиметься студентами в рамках окремих хімічних дисциплін (фізична хімія, хімія і фізика високомолекулярних сполук, основи хімічної технології тощо) та вибіркових курсів.

Основна мета курсу – навчити студентів користуватися здобутими знаннями при вивченні хімічних, фізико-хімічних і фізико-математичних дисциплін для аналізу та опису високодисперсних (колоїдних) систем, пояснення механізму їх утворення в межах існуючих теорій, сформувати в студентів практичні навички при виконанні лабораторних робіт, роботі з приладами, обробці експериментальних даних, користуванні довідковою та спеціальною літературою тощо. Значна увага при викладанні курсу з колоїдної хімії приділяється засвоєнню загальних понять та законів колоїдної хімії, опису властивостей колоїдних систем і методів їх дослідження.

Друга часина курсу "Хімія і фізико-хімія високомолекулярних сполук", який призначений для студентів природничого факультету НаУКМА за напрямом підготовки Хімія або як додаткова дисципліна для студентів з напрямами підготовки Біологія та Екологія. Викладання даного курсу базується на знаннях, отриманих студентами при вивченні основ університетських курсів загальної, органічної, колоїдної та фізичної хімії, а також загальної фізики та вищої математики.

Послідовність вивчення навчального матеріалу в курсі є традиційною: спочатку студентами засвоюються основні поняття  про мономери і олігомери, ступінь полімеризації та молекулярну вагу полімеру а потім вивчаються основні методи синтезу полімерів - радикальна та йонна полімеризація, поліконденсація, полімераналогічні перетворення; технології переробки полімерів; особлива увага приділена вивченню фізико - хімії полімерів – детально вивчаються фізичні стани полімерів та їх механічні властивості; розчини полімерів та надмолекулярна організація високомолекулярних сполук.

Викладання курсу передбачає, що ряд питань з хімії і фізико – хімії високомолекулярних сполук вивчатиметься студентами як бакалаврату так і магістеріуму в рамках інших дисциплін та спецкурсів (колоїдна хімія, розчини полімерів, синтетичні мембрани, методи синтезу і модифікування мембранних матеріалів, полімери біомедичного призначення, фармацевтична хімія, нанокомпозитні полімери та мембрани).

Основна мета викладання курсу - дати студентам необхідні знання з сучасної теорії хімічної будови високомолекулярних речовин, їх реакційної здатності, промислових і лабораторних методів синтезу і властивостей основних класів високомолекулярних сполук, їх взаємних перетворень і використання, найважливіших представників в галузях науки і техніки, і в побуті; навчити студентів правил роботи в хімічній лабораторії, техніки безпеки; набути навиків самостійної роботи з синтезу, виділення, вивчення властивостей і встановлення будови деяких високомолекулярних сполук, обробки експериментальних даних, користуванні довідковою літературою, а також застосовувати набуті знання при підготовці розрахункових робіт та реферативних робіт з огляду літератури.

Розробник Жохін Анатолій Сергійович, старший викладач, кандидат фіз.-мат наук. 

природничий факультет, кафедра фіз.-мат наук.   

Вибіркова дисципліна, яка вивчає існування, виникнення та еволюцію коливних і хвильових процесів у природі. Використовує сучасний апарат математичної фізики та обчислювальної математики, є вступом до теорії нелінійних явищ у фізиці та біології.

Розробники Лебовка Микола Іванович, професор доктор фіз.-мат наук, Мельник Руслан Михайлович, доцент, канд.фіз.-мат.наук.  

Мета предмету застосувати комп’ютер і програмні засоби як платформу для наукових досліджень, постановки фізичних задач, їх вирішення. Викладені основи використання числових алгоритмів у дослідженні фізичних явищ, критичної поведінки фізичних систем, росту фрактальних структур на рівні із традиційними методами вирішення задач динаміки, розв’язання диференціальних рівнянь, рівнянь з частковими похідними.

Розробник Савкіна Рада Костянтинівна, кандидат фіз.-мат.наук, доцент  

Метою курсу є ознайомлення студентів з сучасними напрямками науки та її застосуванням у різних сферах людської діяльності, вироблення навички пошуку наукової інформації, її обробки та презентації. Структура курсу включає вивчення методів створення баз бібліографічних посилань за допомогою кросплатформних програм, оволодіння вмінням створення текстових документів та презентацій за допомогою програм типу Open Office, Microsoft Office, ознайомлення з роботою в LaTeX для високоякісного оформлення математичних і технічних текстів, ознайомлення з математичними програмними пакети для обробки результатів досліджень. Метою курсу є також навчання студентів вмінню опрацювання наукових статей за обраною темою та представлення висновків проведеного аналізу у вигляді доповіді та презентації. 

Розробник Репецький  Станіслав  Петрович, доктор фіз.-мат. наук, професор

Основи класичної теорії поля і спеціальної теорії відносності. Рівняння електромагнітного поля у вакуумі та речовині (рівняння Максвелла). Принцип калібрувальної інваріантності. Густина і потік енергії електромагнітного поля. Електростатика: рівняння Лапласа і Пуассона, електростатична енергія системи зарядів, поле нерухомих точкових зарядів на великих відстанях. Постійне магнітне поле, магнітний момент, теорема Лармора. Електромагнітні хвилі у вакуумі. Випромінювання, поширення та розсіювання електромагнітних хвиль. Потенціали Лієнара–Віхерта. Дипольне випромінювання. Формула Герца. Розсіювання електромагнітних хвиль зарядами. Електродинаміка суцільних середовищ. Діелектрична проникливість ізотропної й анізотропної плазми. Ефект Фарадея. Ефект Котона–Мутона.

Розробник Поворозник Орест Михайлович, доцент, доктор фіз.-мат наук.  

Метою курсу є засвоєння студентами експериментальних методів дослідження фізичних властивостей  та будови  атомних ядер, явищ природної та штучної радіоактивності, проходження радіоактивного випромінювання через різні речовини та  біологічну дію радіації. Особлива увага приділяється статистичній обробці експериментальних даних та придбанню навичок наукової роботи.

Розробник Поворозник Орест Михайлович, доцент, доктор фіз.-мат наук.  

Базова дисципліна циклу загальної фізики. Вивчає фізичні властивості та будову  атомних ядер, явища природної та штучної радіоактивності, проходження радіоактивного випромінювання через речовину, біологічну дію радіації, елементи ядерної енергетики. Ознайомлює з сучасними уявленнями  про  суб’ядерні  частинки  та  їх  взаємодії.

Розробник Мельник Руслан Михайлович, доцент, кандидат фіз.-мат наук.  

Практичний курс з метою освоєння експериментальних методів вивчення фізики атома. Фотометричні, спектрометричні характеристики спектральних приладів, особливості роботи призмових і граткових монохроматорів; закономірності формування серій спектрів випромінювання атома водню, їх трактування за теорією Бора; закони поглинання випромінювання речовиною; фізична суть співвідношень невизначеностей Гейзенберга для мікрочастинок

Розробник  Рудько Галина Юріївна, доктор фіз.-мат.наук, професор  

Базова дисципліна циклу загальної фізики, де  вивчаються будова атома, структура електронних оболонок атома та особливості зв'язку між електронами в атомі, хвильові властивості частинок, корпускулярні та хвильові властивості світла. Головною особливістю курсу є вивчення базових, ключових фізичних експериментів, які лягли в основу революції у поглядах на природу речовини і полів. Саме в результаті цих експериментів було продемонстровано, що поняття і принципи класичної фізики, які виникли на основі вивчення макроскопічних об’єктів, не можуть застосовуватися в області атомних та субатомних масштабів.  На основі аналізу цих ключових експериментів в курсі вводяться принципово нові уявлення, що лежать в основі квантової фізики. Зокрема вводяться поняття про кванти, про хвильову функцію, про принцип невизначеності, які не пов’язані з безпосереднім життєвим досвідом студентів. Засвоєння цих понять є необхідним кроком для подальшого вивчення квантової механіки в межах теоретичного курсу фізики, а також є необхідним для вивчення всіх спеціальних курсів на магістерських програмах, оскільки досягнення сучасної фізики неможливо зрозуміти без знання основ квантової механіки.

Лектор, канд. с.-г. наук, доцент В.О. Андрієнко

Мета навчальної дисципліни «Агроекологія»- дати стундентам – екологам необхідний рівень розуміння сутності, мети, завдання, складових елементів і, загалом, значення та ролі цієї науки в системі природознавчих дисциплін. Студенти повинні освоїти (з залученням знань екологічних законів і правил) новітні підходи і методи ведення сучасного екологобезпечного сільськогосподарського виробництва, ознайомитись з засобами відтворення продуктивності сучасних агроландшафтів і забезпечення стабільного виробництва достатньої для суспільства кількості екологічно якісних продуктів харчування та сировини для промисловості. Курс включає теми: агроекологія як прикладний напрям загальної екології; особливості будови і функціонування сучасних агроекосистем; причини і наслідки їх дестабілізації; природно-ресурсна характеристика агроекосистем природних зон України; особливості біогеохімічних циклів біофільних елементів в агроекосистемах; особливості сучасних технологій альтернативного землеробства; оптимізація структури агроекосистем; техногенне забруднення і деградація агроекосистем і шляхи їх усунення; основи агроекологічного моніторингу та екологічної експертизи. Загалом, студенти повинні навчитись вмінню давати загальну екологічну оцінку стану агроландшафту, добре орієнтуватись у правових аспектах агроекології. Крім лекції заплановані семінарські  заняття.

Професор, д.е.н. Хлобистов Є. В.

Придбання студентами економічних знань та практичних навичок, необхідних для прийняття обґрунтованих рішень по забезпеченню природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів.

По закінченню вивчення дисципліни студенти повинні:

• визначати основні терміни економіки природокористування
• знати економічні причини екологічної кризи і оцінювати економічні можливості її подолання
• пояснювати необхідність врахування екологічних факторів у економічному аналізі
• розуміти особливості використання відновних і невідновних природних ресурсів
• обраховувати збитки, нанесені природним ресурсам
• володіти принципами визначення вартості ринкових і неринкових товарів
• розрізняти ефективність конкретних природоохоронних заходів
• обирати інструменти еколого-економічної політики для ефективного природокористування
• аналізувати вплив економічного розвитку на стан навколишнього природного середовища
• оцінювати наслідки використання природних ресурсів.

Укладач Доцент, к.б.н. Фуртат І.М.             

Мета курсу «Екологія мікроорганізмів з основами мікробіології» – надати уявлення про будову та структурну організацію клітин та найважливіші властивості мікроорганізмів, їх значення у природних процесах, народному господарстві та інших галузях діяльності людини. Основна увага в курсі придідяється прокаріотичним  мікроорганізмам (бактеріям), оскільки еукаріотичні мікроорганізми (гриби, водорості та найпростіші) традиційно вивчаються в курсах «Альгологія», «Мікологія» та «Зоологія безхребетних». У курсі розглядається місце мікроорганізмів у системі живих істот; викладається короткий історичний розвиток мікробіології та cучасні досягнення у вивченні морфології й цитології бактерій;  представлено новітні принципи системати і класифікації мікроорганізмів; наводиться характеристика основних груп бактерій, а також висвітлюється значення  мікроорганізмів як симбіонтів, антагоністів і збудників хвороб. Різноманіття фізіологічних, біохімічних та генетичних особливостей мікроорганізмів представлено в контексті їх розповсюдження  та існування у різноманітних екологічних нішах. Курс передбачає лекційні години, семінарські заняття і лабораторні роботи.