Укладач Галенко О.І., ., к.і.н., доцент.

Мета курсу полягає у

1) ознайомленні з політичною історією та цивілізацією Євразійського степу з особливою увагою до спільнот та держав Північного Причорномор’я;

2) виявленні форм взаємодії та взаємовпливів степових держав з осілими, в тому числі політичні традиції;

3) зміцненні розуміння базових понять держави, цивілізації, культури на євразійському матеріалі;

4) практиці інтерпретації джерел, що несуть на собі сильний вплив міфології та культурного дистанціювання.

Укладачі: Затилюк Я.В., к.і.н., ст.викл. кафедри історії; Арістов В.Ю., к.і.н., ст.викл. кафедри історії

Мета й завдання курсу: Ознайомлення студентів з періодом, який називають «українським середньовіччям», обговорення специфіки тогочасних джерел і основних підходів роботи з ними, дискусії навколо ключових персонажів і подій києво-руської історії. Хронологічно і тематично курс охоплює час існування Київської Русі (до монгольських завоювань та занепаду давнього Києва). Особлива увага звертається на історіографічні традиції дослідження держави Рюриковичів, концепції політичного устрою Русі, а також на політичні практики і соціальні інститути, особливості повсякденного життя і світосприйняття тогочасної людини.

Укладач: Залізняк Л.Л., д.і.н., професор кафедри історії

Метою практичного курсу є ознайомлення студентів з археологічними пам’ятками, які є окремим видом історичних джерел, а також надання студентам базових уявлень про процес археологічних розкопок як елемент специфічної системи збирання джерел та спеціального джерелознавчого аналізу .

Укладач: Черноіваненко В. В., к.і.н., старший викладач кафедри історії

Мета й завдання курсу. Засвоєння студентами основних понять, явищ і процесів, пов’язаних із формуванням та еволюцією цивілізацій давнього Близького і Середнього Сходу (від появи шумерської цивілізації до пізньої античності), передусім на підставі відповідних літературних пам’яток; самостійне орієнтування на тлі ключових феноменів зазначеної епохи та застосування аналітичного мислення при аналізі текстів.

Укладач: Яременко М.В. д.і.н., професор кафедри історії

Мета й завдання курсу: Познайомити студентів з основними етапами історичного і культурного розвитку Києва, розглянувши характерні риси і значення кожного з цих етапів. Розглянути роль і значення Києва в розвитку вітчизняної науки та культу

Укладач: Михайло Володимирович Кірсенко, доктор історичних наук, професор

Мета й завдання курсу: Вивчення історії середньовіччя має на меті ознайомлення студентів з основними досягненнями європейської цивілізації впродовж V-XV, коли формується ієрархічне аграрне християнське суспільство, закладаються основи європейської освіти, вибудовуються підвалини основних європейських держав.

Укладач: д.і.н., проф. М.В. Кірсенко

Мета й завдання курсу: Вивчення Західної Європи з її довкіллям від Доби Ренесансу до Просвітництва має на меті ознайомити студентів зі здобутками європейської цивілізації другої половини ХV-XVІІІ ст., себто визначальними явищами інтелектуальної історії, економіки, суспільного розвитку в період від Великих географічних відкриттів до передодня Великої Французької революції.

Вивчення курсу дозволить студентам у майбутньому викладати історію цього періоду європейської історії, використовувати знання для аналітичних довідок.

Укладач: Балабушевич Т.А., к.і.н., доцент

Мета завдання навчальної дисципліни - ознайомити студентів з основними етапами формування населення регіону Центрально-Східної Європи, впливу на цей процес чинників внутрішньополітичного розвитку та зовнішніх чинників, виникненням та розвитком державності регіону, інтеграційними та дезінтеграційними процесами, формуванням теренів сучасних держав.

Укладач: Арістов В.Ю., к.і.н., ст.викл. кафедри історії

Мета й завдання курсу: Метою курсу є ознайомлення студентів з історією Галицької та Волинської земель у ХІІІ – середини XIV ст. Хронологічно і тематично курс охоплює перехідний період, що розпочинається у добу Київської Русі, а закінчується із вимиранням руської князівської династії та входженням Галичини і Волині до складу сусідніх держав (зокрема, Великого Князівства Литовського та Корони Польської). Протягом курсу студенти повинні отримати уявлення про основні проблеми історії регіону, ознайомитися з базовими джерелами та набути навичок роботи з ними. Курс зорієнтований на відхід від традиційної дослідницької парадигми, яка розглядає південно-західні руські землі ХІІІ – середини XIV ст. як «Галицько-Волинську державу». В рамках

лекційних і семінарських занять увага буде приділена, головним чином, таким пунктам: критиці історіографічних традицій, вивченню специфіки роботи з джерелами різних видів, розгляду політичної історії Галичини та Волині у східно- та центральноєвропейському контексті, питанням культурної історії регіону.

Укладач: Яковенко Наталя Миколаївна, доктор історичних наук, професор

Мета і завдання навчального курсу: Ознайомити студентів зі зміною культурних матриць європейського історіописання від Античності до наших днів; пояснити зміст базових понять історичної науки та пізнавальних можливостей таких дослідницьких категорій, як «джерело», «метод», «інтерпретація»; закласти основи практичних навичок у написанні власного дослідницького тексту - постановці проблеми, збиранні матеріалу, структурі й логіці викладу, науковому апараті; прищепити засади академічної етики у використанні джерел та історіографічних праць.

Укладач: Туров І.В., д.і.н.

Метою курсу є дати студентам ґрунтовні знання про стародавню та середньовічну історію єврейського народу і її загально-цівілізаційне значення. Пропонований курс поділяється на три частини. Перша присвячена вивченню історії євреїв часів суддів і Першого Храму, друга часам Другого Храму та періоду Мішни і Талмуда , третя середньовічній історії євреїв.

Укладач: Довга Лариса Михайлівна, доктор філософських наук, доцент

Курс «Візуальні джерела в роботі історика» головним чином буде присвячено дослідженню живопису, графіки та скульптури, крізь призму їх поділу на види і жанри, специфіки «технічної кухні» та розвитку засобів виразності. Що ж стосується окремих екскурсів у історію мистецтва, то вони необхідні аби дати студентам уявлення про те, які основні задачі поставали перед митцями у той чи той період і якими були шляхи їх вирішення. Ці моменти ілюструватимуться на окремих прикладах, почерпнутих з різних епох. Разом з тим метою курсу не є подання вичерпної картини історії західноєвропейського мистецтва у його історичному поступі. Практичні заняття будуть присвячені тому, аби навчити студентів принципам аналізу творів образотворчого мистецтва та способам впровадження візуальних мистецьких артефактів до контексту історичного дослідження.

Укладач: Тетяна Аркадіїївна Балабушевич, кандидат історичних наук, доцент

В ході опанування курсу студенти здобудуть знання щодо історичного розвитку народів, що розмішуються між Балтикою та Адріатичним морем, між сферами російського і німецького впливу. Тепер це смуга країн від Естонії до Албанії включно. Південна частина цих країн, розташована на балканському півострові, входила до сфери впливу Візантії, що обумовило необхідність частину курсу присвятити вивченню історії цієї Імперії, що залишила величезний культурний спадок і вплинула на формування і розвиток південних і східних слов’ян. Значна кількість країн регіону належить до слов’янства, але водночас він включає вивчення історії Угорщини. Албанії, Придунайських країн та Балтії. Всі ці сучасні держави становлять найближче геополітичне довкілля України, тому їхній історичний шлях багато в чому пов’язаний з історією нашої держави, тому логічно вивчення історії всіх цих народів в одному курсі. Викладається паралельно з курсом «Історія Західної цивілізації: Доба Середньовіччя» тому студенти дістають комплексні знання про головні закономірності історичного розвитку всього Європейського континенту.