Викладач: кандидатка культурології, старша викладачка кафедри культурології ФГН НаУКМА Павліченко Надія Валеріївна 

Мета та завдання вивчення навчального курсу. Можливість регуляції (менеджменту) художнього ринку вимагає знань про його систему та процеси. Курс присвячено дослідженню художнього ринку як складного феномену, важливої складової культури, оскільки його внутрішні механізми впливають на розвиток і поширення образотворчого мистецтва, якість життя митців і їхній взаємозв’язок із суспільством.

Головним завданням курсу є комплексне вивчення художнього ринку, його теоретичного осмислення та практики. Художній ринок сприймаємо як механізм взаємодії між виробником мистецького продукту (автором твору) або власником твору (вторинний ринок) та споживачем (покупцем твору), який відбувається за допомогою посередників за економічними законами попиту і пропозиції, тобто ціноутворення, та конкуренції у просторі певного сегменту мистецтва. Хоча художній ринок відповідає всім характеристикам загальноекономічних ринків, має унікальні особливості: характеризується унікальністю створеної продукції, впливом на процес ціноутворення і відносин продавець-покупець з боку соціально-культурного становища та інформаційного середовища.

Міждисциплінарні зв’язки. Вивчення художнього ринку потребує міждисциплінарного підходу та крім культурологічних методів дослідження  включає у себе базові знання з економіки, мистецтвознавства, історії та філософії.

У результаті вивчення курсу студент повинен розуміти механізми художнього ринку, відрізняти основних учасників, знати особливості його історичного розвитку та еволюції, та розуміти вплив різних факторів на ці процеси.

Знати: теоретичні засади аналізу художнього ринку, його історію (Європейський контекст), структуру художнього ринку, типологічні характеристики учасників, механізми його регуляції.

Вміти: визначати значущі для художнього ринку фактори, як-от: цінність творів мистецтва, механізми ціноутворення; критично аналізувати процеси, що відбуваються на художньому ринку, аналізувати їхні причини та наслідки.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

  Мета і завдання дисципліни

Мета і завдання вивчення дисципліни  «Турецька мова» («Türk Dili» або «Türkçe»), який викладається бакалаврам, полягає у вивченні мови, історії, антропології, національні традиції, літератури, культури, ментальності.

Для всебічного вивчення названої дисципліни необхідно самостійна робота студентів, знання методології, постійна систематична робота з різноманітною літературою, джерелами інформації для вивчення запропонованого предмету: навчальними посібниками та підручниками, архівними документами, енциклопедіями, довідниками, статистичними збірками, науковими монографіями та статтями, джерелами картографічної інформації, періодичними виданнями, науково-популярною літературою, Інтернет ресурсів.

Вивчення дисципліни передбачає комплексне вивчення дисципліни “Турецька мова”: основ теоретичної граматики, історії мови, лексикографії та історії літератури та культури (спорадично). 

У результаті вивчення зазначеного предмету студенти повинні знати та вміти аналізувати проблемні питання (правильно читати, писати, вимовляти, перекладати тощо) із застосуванням порівняльно-зіставного (cоmporatio) методу, також визначати особливості турецької, зокрема османсько-турецької («Osmanlı Tütkçesi») мови.

Викладач: Василь Михайлович Ожоган

Курс передбачає ознайомлення з традиційними й новітніми підходами щодо класифікації та кваліфікації син­таксичних категорій і синтаксичних одиниць, спираючись на формально-граматичний, семантико-синтаксичний, власне-семантичний і комунікативний аспекти (членів речення, словосполучень, речень (простих неускладнених, простих ускладнених і складних), синтаксем, семантем, комунікатем, текстем тощо); стосовно аналізу зв’язків між складниками словосполучення, речення, складного синтаксичного цілого (прислівних, однонаправлених, різнонаправлених, зумовлених, взаємозумовлених, детермінантних, предикативних, напівпредикативних, підрядних, опосередкованих підрядних, сурядних, модальних, інтродуктивних і под.); щодо встановлення відношень (предикативних, напівпредикативних, суб’єктних, об’єктних, атрибутивних, адвербіальних, апозитивних, синкретичних (суб’єктно-об’єктних, об’єктно-обставинних, атрибутивно-обставинних, об’єктно-атрибутивних), комплетивних, єднальних, приєднувальних, зіставних, зіставно-протиставних, градаційних) між компонентами, які структурують синтаксичні одиниці; опрацювання наукової літератури; ведення самостійної науково-дослідної роботи.

Укладач курсу: д. філос. н., доц. Тарас Лютий

Метою курсу є розкриття біографічних особливостей, окреслення витоків і головних етапів філософського становлення Ніцше. Курс побудований на висвітленні й аналізі ключових для способу мислення Ніцше понять: “воля до могутності”, “вічне повернення”, “надлюдина”, “переоцінка цінностей”, “європейський нігілізм” та інших. Курс «Філософія Ніцше» є важливою складовою підготовки бакалаврів за напрямами підготовки 033 – філософія до фахової діяльності в галузі освіти і гуманітарних наук.

This intensive course offers students of different specialities an opportunity to both consolidate their previous knowledge and to learn new grammar, vocabulary, and function. Students will gain mastery of sophisticated and natural language in order to manage communication in a wide variety of encounters, including international exams.