Викладач: Отрощенко В. В., д. і. н., професор

Передбачає знайомство з етнокультурними процесами, які мали місце за часів енеоліту та доби бронзи а також зі здобутками первісного мистецтва на теренах України – підґрунтям сучасної української культури.

Укладач: Хамрай О.О., доктор філологічних наук, доцент

Вивчення арамейської мови як дисципліни за вибором має сприяти підвищенню професійної підготовки студентів-істориків, особливо тих, хто обирає як спеціалізацію біблійні студії, історію раннього християнства або юдаїку. Курс охоплює основи граматики і синтаксису західно-арамейських діалектів Ахеменідської (VI–IV ст. до н.е.) та після-Ахеменідського (ІІІ ст. до н.е. – ІІ ст. н.е.) періодів історії арамейської мови. Студенти, що опановуватимуть пропонований курс, матимуть змогу працювати з оригінальними текстами Біблії (її арамейською частиною), а також юдейськими та християнськими текстами, написаними цією мовою. Курс арамейської мови має зв’язки з такими дисциплінами як «Історія Стародавнього Сходу», «Історія християнства», «Біблійна текстологія» тощо.

Кваліфікаційні магістерські роботи кафедри археології (2019-2020 р.н.)

Укладач: Довга Лариса Михайлівна, доктор філософських наук, доцент

Мета і завдання навчального курсу: Курс пропонує ознайомити студентів із такими культурними феноменами, як архітектура та містобудування, естетичними та соціокультурними принципами їх формування. Завдання курсу полягає у тому, щоби представити студентам основні поняття та принципи архітектури (що таке архітектура, поняття ордеру і стилю, принципи формотворення та сприйняття архітектурних об’єктів), сучасні проблеми містобудування (суспільними, функціональними й естетичними концепціями планування міст і створення архітектурних ансамблів), а також окремі архітектурні напрями ХХ ст.

Укладач: Бубенок Олег Борисович, доктор історичних наук, професор

Курс присвячено реконструкції подій на основі пам’яток матеріальної культури, що дають уявлення про обставини виникнення Біблії та достовірность подій, описаних в ній. Мета курсу – надати студентам інформацію про Біблію як про історичне джерело, яке у багатьох випадках підтверджується результатами археологічних розкопок. Буде акцентовано увагу на специфічності цих археологічних досліджень. Чимало уваги буде зосереджено на історії дослідженнь біблійних пам’яток, починаючи вже з часів пізньої Античності і закінчуючи новітніми дослідженнями початку ХХІ ст. Передбачається вивчення двох напрямів біблійної археології – загальної та палестинської. Перша частина має дати студентам відомості про розвиток не лише єврейського народу, а й народів, з якими стародавні євреї контактували. Друга ж частина торкатиметься особливостей матеріальної культури євреїв в Палестині. Як наслідок цього, студенти мають знати, що думає сучасна наука про достовірність подій, описаних в Біблії. Це стосується знать про походження міфу про Всесвітній Потоп, про Сад Едема, про походження стародавніх євреїв, про перші міста Ханаану, про навалу філістимлян, про місцезнаходження Першого і Другого храмів, тощо. Передбачаються як аудиторні лекційні та семінарські заняття, так і самостійна робота студентів. Вивчення курсу передбачає не тільки лекції (16 годин), але й семінарські заняття (12 годин) та самостійну роботу студентів (62 години). Окрім того, заплановано використання великого обсягу візуальних матеріалів, включаючи слайди та фільми.

Укладач - Хамрай О. О., д.ф.н., доцент кафедри історії

Курс знайомить студентів маґістеріуму з дослідницькими підходами до текстології Старого Заповіту, тобто корпусу текстів, комплексу джерел, документів і досліджень, що склалися у результаті більш ніж двотисячолітнього побутування біблійних текстів у різних конфесійних традиціях, насамперед, в юдаїзмі.

Шандра Валентина Степанівна, д. і. наук, професор

Мета і завдання навчального курсу. З’ясувати в науково-дослідницькому процесі проблеми функціонування системи влади, з її складовими – державними інституціями, чиновниками всіх категорій, а також управлінськими процедурами. Висвітлити основні етапи формування управління в Російській імперії, створення та діяльність вищих, центральних та місцевих органів влади. Приділити увагу оптимізації і раціоналізації управління на основі принципів камералізму і самоврядування. Виявити специфіку формування бюрократії в національних регіонах імперії, зокрема й в Україні, для чого детально розглядаються чисельність, етнічне походження, освітній рівень, професійні та моральні якості бюрократії. Студенти опанують найновішу вітчизняну й зарубіжну історіографію з проблематики, отримають ґрунтовні теоретичні й методологічні знання, необхідні дослідникові новітньої історії.

Викладач - доктор філологічних наук, проф. Віра Агеєва

Укладач:Бажан О.Г., К.І.Н., ДОЦ.

Мета й завдання курсу: Програма курсу “Демократизація Центрально-Східної Європи” має за мету дати оцінку тим складним суспільно-політичним та економічним перетворенням, які відбувалися у країнах Центральної та Південно-Східної Європи від часів Другої світової війни до кінця ХХ століття. Структура і зміст курсу дають можливість розглянути причини встановлення тоталітарних систем на Сході Європи, на основі порівняльно-історичних досліджень проаналізувати подібність та відмінність політичних режимів СРСР та соціалістичних країн ЦПСЄ, розкрити суть суспільно-політичних криз, які мали місце в країнах регіону в 1950-1980 роки, ознайомитись з боротьбою проти тоталітарної системи в країнах "комуністичного блоку" в зазначений період.

Курс спрямований на формування уявлень у студентів про специфіку функціонування радянської тоталітарної держави, шляхи побудови на пострадянському просторі громадянського суспільства, а також дає можливість синхронізувати основні події політичної України з процесами, що відбувались у Східній Європі протягом останніх шести десятиріч.

Укладач: Диса К.Л.К.І.Н., ДОЦ.

Мета і завдання навчального курсу. Ознайомити студентів зі змінами, що відбувалися в історіографічних інтерпретаціях Просвітництва від кінця XVIII ст. до сьогодення, продемонструвати розмаїття інтелектуальних і соціальних проявів і відгуків на Просвітництво.

Укладач: Шліхта Н. В., PhD, к.і.н., доцент

Мета і завдання курсу: Студенти ознайомляться зі специфікою джерел особового походження – мемуарів – й опанують техніки опрацювання цих джерел. Вони здобудуть базові теоретико-методологічні навички, що допоможуть їм підбирати й використовувати его-документи новітньої доби, дізнаються про особливості мемуаристики радянського періоду й дослідницькі труднощі її опрацювання, засвоять навички критичного аналізу спогадів. Студенти дістануть змогу самостійно оцінити джерелознавчий потенціал его-документів, навчаться методологічно обґрунтовано використовувати такі свідчення для розгляду різноманітних дослідницьких питань.

Міждисциплінарні зв’язки: Курс найтісніше пов’язаний з нормативними курсами «Історія СРСР: історіографічні дискусії» та «Теорія і практика історії: методи інтерпретації его-документа», а також з курсом «Історія радянського суспільства», що викладається на бакалаврськй програмі кафедри історії.

Укладач: Гриневич В.А.., доктор політичних наук, доцент

Мета: ознайомлення студентів з сучасними підходами до вивчення феномену «пам`яті», її основними концепціями та методологічними проблемами та сучасною політикою пам’яті Другої світової війни в Україні і світі.

Укладач Гірік С. І., к.і.н.

Курс знайомить студентів маґістерської програми з юдаїки з еволюцією антисемітизму як модерної ідейної течії та перебігом подій Катастрофи європейського єврейства як наймасовішого вбивства в історії людства, явищем, котре стало закономірним результатом розвитку антисемітизму як одного з різновидів расизму. Цій меті слугуватимуть семінари, під час яких студенти зможуть проаналізувати відповідні писемні та аудіовізуальні джерела.

Після вступної лекції, де обговорюються найважливіші теоретичні питання (термінологія, хронологічні й географічні межі предметів курсу тощо), студентам пропонується самостійно опрацювати та інтерпретувати запропоновані джерела, а також розглянути історіографію історії антисемітизму і Голокосту. Роботу організовано у вигляді 8 лекцій, на яких студентам пропонується загальний огляд досліджень історії антисемітизму в контексті історії расизму і ксенофобії, історії Голокосту тощо, а також 5 семінарів, де студенти під керівництвом викладача аналізують тексти історичних документів, аудіовізуальні джерела, історіографію проблеми. Окрему увагу у курсі приділено проявам антисемітизму та перебігу Голокосту на території України. Курс завершується 5-м семінаром, на якому перевіряється рівень засвоєння пройденого матеріалу студентами.

Укладач: Бубенок О.Б., доктор історичних наук, професор

Вивчення історії першої великої ранньосередньовічної держави на території Східної Європи та Кавказу — Хозарського каганату має принципове значення для фахівців з проблем юдаїки. Хозари, як відомо, зробили юдаїзм державною релігією у своїй державі, в чому слід бачити результат значного впливу єврейського елементу, який посідав вагомі позиції в Каганаті. Таким чином, історія першої юдейської держави у Східній Європі та на Кавказі є частиною історії не тільки тюркомовних етносів Євразії, до яких належала частина хозар-юдеїв, але й власне євреїв. З огляду на те, що за останні десятиліття на території колишнього СРСР та в Ізраїлі зріс інтерес до історії хозар та східноєвропейських і кавказьких євреїв, до програми навчальних дисциплін НУКМА було включено курс „Історія юдеїв Східної Європи в раннє Середньовіччя”. Необхідно зазначити, що в колишньому СРСР вивченню історії Хозарського каганату навмисно не приділяли належної уваги через те, що частина хозар і інших етносів цієї держави дотримувалась юдаїзму, що не відповідало анти ізраїльській спрямованості радянської ідеології. Тому підтримувалась теза, згідно з якою першою великою феодальною державою у Східній Європі була Київська Русь. Наскільки це вірно, студенти зможуть зрозуміти, прослухавши курс „Історія юдеїв Східної Європи в раннє Середньовіччя”.

Укладач: к.і.н. Гірік Сергій Іванович

Мета й завдання курсу: ознайомити студентів маґістерської програми з юдаїки з історією єврейства на території сучасної України від перших згадок про появу юдейських громад у грецьких містах Північного Причорномор’я до початку ХХ ст. Цій меті слугуватимуть семінари, під час яких студенти зможуть проаналізувати відповідні епіграфічні та археографічні джерела (переклади написів на надгробках, листи, записи в актових книгах, судові документи, єврейські хроніки часів Хмельниччини тощо).

Після вступної лекції (тема І, лекція 1), де обговорюються перші звістки про існування єврейських громад в Україні, найважливіші джерельні публікації та історичні праці з історії єврейського населення України загалом тощо, студентам пропонується самостійно опрацювати та інтерпретувати запропоновані джерела, а також розглянути історіографію історії єврейства на території України. Роботу організовано у вигляді 13 лекцій, на яких студентам пропонується загальний огляд досліджень історії євреїв на території України, історії публікації джерельних матеріалів тощо, а також 12 семінарів, де студенти під керівництвом викладача аналізують тексти історичних документів та історіографію проблеми. Курс завершується 12-м семінаром, на якому перевіряється рівень засвоєння пройденого матеріалу студентами.